Loading

+380487039623vkfbtwskinicemrs   

Нормативи відстані зелених насаджень визначаються норами Державних будівельних норм України ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень» та ДБН 360 - 92 ** «Планування та забудова міських і сільських поселень»наступним чином.

Будівлі і споруди, об’єкти інженерного благоустрою  Відстані, м, от будівлі, споруди, об’єкту до вісі
стовбура дерева чагарника
Зовнішня стіна будівлі і споруди, меж сусідніх ділянок 5 1,5
Край трамвайного полотна 5 3
Край тротуару і садової доріжки 0,7 0,5
Край проїжджої частини вулиць (кромка укріпленої полоси узбіччя дороги, бровка канави) 4 1,5
Від бровки земляного полотна доріг 5 4
Від щогол (мачт- рус., прим. авт.) і опор освітлювальної мережі, трамваю, мостової опори, естакади 4
Від підошви схилів, терас та ін. 1 0,5
Від підошви або внутрішньої грані   підпірних стінок                       3 1
Від підземних мереж:
    газопроводу, каналізації 1,5 -
   теплопроводів(від стінок каналу тунелю) і трубопроводів теплових мереж з безканальною прокладкою (від оболонки) 2 1
   водопроводів, дренажів 2 -
   силових кабелів і кабелів зв'язку 2 0,7


   Приммітки: 
   1. Наведені нормативи стосуються дерев з діаметром крони не більше 5 м і повинні бути відповідно збільшені для дерев з кроною більшого діаметра, при цьому дерева не повинні заважати проїзду і роботі пожежних автомобілів.
   2. В нових житлових районах відстань від краю проїжджої частини до вісі дерева необхідно приймати не менше 4 м при діаметрі крони не більше 5 м. Для дерев с більшою кро¬ною ця відстань має бути збільшена до розміру, при якому крони будуть розташовані не ближче 1,5 м. від краю проїжджої частини.
   3. Висота чагарників при їх розміщенні від краю проїжджої частини на відстані від  1 до 5 м не повинна перевищувати 50 см.
   4. Відстань від повітряних ліній електромереж до дерев слід приймати по правилам улаштування електроустановок.
   5. Дерева, що висаджуються у будівель, не повинні перешкоджати інсоляції і освітленості житлових і громадських приміщень, а також проїзду пожежних автомашин.

    У разі порушення зазначених нормативів, слід керуватись нормами статей 103-109 глави 17 Земельного кодексу України «Добросусідство».
   Так, згідно ст.103 ЗК власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). 
   Згідно ст.104 ЗК власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше. 
   У відповідності до ст.105 ЗК у випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням. 
   Ці норми закону дозволяють пред’явити вимогу про усунення перешкод в користуванні власністю, що не пов’язані з позбавленням володіння (див. ч.2 ст.152 ЗК, ст.391 Цивільного кодексу України), як наприклад: усунути незручності в користуванні земельною ділянкою шляхом ліквідації дерев і кущів, чи шляхом відрізання коренів дерев і кущів, що проникають з сусідньої земельної ділянки.
   Згідно ст.109 ЗК дерева, які стоять на межі суміжних земельних ділянок, а також плоди цих дерев належать власникам цих ділянок у рівних частинах. Кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі. Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах. Сусід, який вимагає ліквідації дерев, які стоять на спільній межі, повинен один нести витрати на ліквідацію дерев, якщо інший сусід відмовляється від своїх прав на дерева. Вимога на ліквідацію дерев (кущів) виключається, якщо вони служать межовими знаками і залежно від обставин не можуть бути замінені іншими межовими знаками. 
   Вимоги щодо додержання громадянами правил добросусідства належать як до компетенції судів, так і до компетенції виконавчих органів місцевого самоврядування  (сільських, селищних, міських рад) в межах делегованих повноважень на підставі підпункту п.5 пункту «б» частини 2 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
   Порядок розгляду земельних спорів визначений статтями 159-161 ЗК.
   Земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у місячний термін з дня подання заяви.
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. 
Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. 
У рішенні органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів визначається порядок його виконання. 
Рішення передається сторонам у 5-денний термін з часу його прийняття. 
Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його. 
    Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення. 
Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений вищестоящим органом або судом. 
    Рішення відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття.
    Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання. 
    Оскарження зазначених рішень у суді здійснюється зацікавленим в його оскарженні учасником спору шляхом подачі адміністративного позову до загального місцевого суду в порядку адміністративного судочинства в шестимісячний строк з дня, коли позивач  дізнався про рішення відповідного органу, прийняте ним за результатами розгляду земельного спору.
    Рішення органу, що здійснив позасудовий розгляд земельного спору, не є обов'язковим для суду, який розглядає справу з приводу цього ж земельного спору, і оцінюється судом поряд з іншими зібраними по справі доказами.
    Рішення органів місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, не підлягають виконанню органами Державної виконавчої служби України. Отже, у разі, якщо воно не буде виконане органом, що його прийняв, або особою, щодо якої воно постановлено в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутись за захистом своїх порушених прав до загального місцевого суду за місцем розташування земельної ділянки в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Одесситы-жители поселка "Сахарный" не сегодня-завтра могут оказаться без крыши над головой. 
24.04.2012г. Телеканал "Круг". Ирина Мунтян.

Юрист Сергей Золотопуп, житель поселка Надежа Мошняга.

semejnoe pravo

Семейное право Украины. 
Видеоурок - презентация.

Бесплатный видео-урок

Бесплатный видеоурок

Logo VP

 


remont obuvi