Loading

+380487039623vkfbtwskinicemrs   

Види неприбуткових організацій в Україні

  1. Органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.
  2. Органи самоорганізації населення.
  3. Громадські організації. Легалізація об’єднання громадян без створення юридичної особи: переваги та особливості.
  4. Молодіжні та дитячі громадські організації.
  5. Громадські організації інвалідів.
  6. Науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
  7. Заповідники, музеї та музеї-заповідники.
  8. Кредитні спілки.
  9. Пенсійні фонди.
  10. Спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб.
  11. Релігійні організації.
  12. Політичні партії.
  13. Професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, творчі спілки (спілки професійних творчих працівників), організації роботодавців.
  14. Благодійні організації.
  15. Торгово-промислові палати.
  16. Адвокатські об’єднання.
  17. Кооперативи: споживчі, обслуговуючі дачні, садові, гаражні, житлово-будівельні кооперативи, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Садівничі товариства.
  18. Третейські суди.
  19. Фонди соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і інші фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.

 

Нормативно-правові акти, що регулюють порядок створення і діяльності неприбуткових організацій:

Податковий кодекс України (стаття 157 розділу III) від 2 грудня 2010 року № 2755-VI);

Наказ Державної податкової адміністрації України від 24 січня 2011р. № 37 «Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій»;

Наказ Державної податкової адміністрації України вiд 31.01.2011  № 56 «Про затвердження форми та Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій»

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV;

Господарський кодекс України вiд 16 січня 2003р.  № 436-IV;

Закон  України вiд 15 травня 2003р.  № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»;

Державний класифікатор «Класифікація видів економічної діяльності (NАCE, Rev. 1.1 – 2002) ДК 009:2005», затверджений наказом Держспоживстандарту України № 375 від 26 грудня 2005 р.;

Державний класифікатор «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (КОПФГ), затверджений наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 р. № 97;

Форми реєстраційних карток затверджені Наказом Держкомпідприємництва України від 20.04.2007 № 54 "Про затвердження форм реєстраційних карток";

Закон України «Про систему центральних органів виконавчої влади» вiд 15.12.1999  № 1572/99;

Закон України «Про місцеві державні адміністрації» вiд 09 квітня 1999р.  № 586-XIV;

Закон України «Про місцеве самоврядування» вiд 21 травня 1997р.  № 280/97-ВР;

Закон України «Про судоустрій і статус суддів « вiд 07 липня 2010р.  № 2453-VI;

Закон України «Про органи самоорганізації населення» вiд 11 липня 2001р.  № 2625-III;

Закон України від 16 червня 1992 року № 2460-ХІІ «Про об’єднання громадян»;

Закон України від 1 грудня 1998 року № 281-ХІV «Про молодіжні та дитячі громадські організації»;

Закон України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003р. № 966-IV;

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 140 «Про затвердження Положення про порядок легалізації об’єднань громадян»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N145 "Про порядок реєстрації філіалів, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні"т;

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 143 «Про порядок справляння і розміри збору за реєстрацію об’єднань громадян».;

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 144 «Про порядок реєстрації символіки об’єднань громадян»;

Наказ Міністерства юстиції України від 8 липня 2011р. «Про затвердження Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань»;

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991р. № 875-XII;

Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991р. N 1977-XII;

Закон України «Про наукові парки» вiд 25 липня 2009р.  № 1563-VI;

Закон України «Про освіту» вiд 23 травня 1991р.  № 1060-XII;

Закон  України «Про загальну середню освіту» вiд 13 травня 1999р.  № 651-XIV;

Закон України «Про професійно-технічну» освіту від 10.02.1998р.  № 103/98-ВР;

Закон  України «Про дошкільну освіту» вiд 11 липня 2001р.  № 2628-III;

Закон  України «Про позашкільну освіту» вiд 22 червня 2000р.  № 1841-III;

Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 р. № 2984-III;

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» вiд 19 листопада 1992р.  № 2801-XII;

Закон України «Про ветеринарну медицину» вiд 25.06.1992  № 2498-XII;

Закон України «Про природно-заповідний фонд України» вiд 16 червня 1992р.  № 2456-XII;

Закон України «Про музеї та музейну справу» вiд 29 червня 1995р.  № 249/95-ВР;

Закон України «Про кредитні спілки» вiд 20 грудня 2001р.  № 2908-III;

Закон України  «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року N 2664-III;

Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ» від 28 серпня 2003р. N 41;

Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ» від 22 червня 2004р.  N 1099;

Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» вiд 09 липня 2003р.  № 1057-IV;

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» вiд 23 квітня 1991р.  № 987-XII;

Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року  № 1045-XIV;

Закон України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" від 7 жовтня 1997р № 554/97-ВР;

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання спілці професійних творчих працівників статусу творчої спілки як суб’єкта творчої діяльності" від 1 червня 1998 р. № 762;

Постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 1998 р. N 1017 "Питання державної реєстрації творчих спілок" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року N 501.

Закон України від 24 травня 2001 року N 2436-III "Про організації роботодавців";

Закон України  «Про благодійництво та благодійні організації» від 16 вересня 1997р.  № 531/97-ВР;

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій" від 30 березня 1998 р. N 382

Постанова Кабінету Міністрів України "Про розміри і порядок справляння плати за державну реєстрацію благодійних організацій" від 30 березня 1998 р. N 383;

Закон України від 2 грудня 1997 року N 671/97-ВР " Про торгово-промислові палати в Україні";

Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 1998 р. N 356 "Про порядок справляння і розміри реєстраційного збору за державну реєстрацію торгово-промислових палат";

Наказ Міністерства юстиції України від 8 червня 1998 року N35/5 "Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат";

Закон  України «Про адвокатуру» вiд 19.12.1992  № 2887-XII;

Закон України «Про кооперацію» від 10 липня 2003р. № 1087-IV;

Закон України «Про споживчу кооперацію вiд 10 квітня 1992р.  № 2265-XII;

Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» вiд 17 липня 1997р.  № 469/97-ВР;

Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001  № 2866-III;

Постанова Кабінету Міністрів України вiд 11 жовтня 2002р.  № 1521 «Про реалізацію Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», якою затверджені: «Порядок державної    реєстрації    об'єднань    співвласників багатоквартирного будинку», «Порядок передачі  житлового  комплексу  або  його  частини  з балансу на баланс», «Порядок проведення    розрахунків    з   членами   об'єднання  співвласників  багатоквартирного  будинку,  які  мають  перед  ним заборгованість,  за  виконані ними роботи з утримання неподільного та загального майна об'єднання», «Порядок створення спеціальних фондів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»;

Закон України «Про третейські суди» вiд 11 травня 2004  № 1701-IV;

Закон  України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» вiд 23.09.1999  № 1105-XIV;

Наказ Міністерства юстиції України від 16 серпня 2000р. «Про затвердження Порядку реєстрації статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і статутів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами України»;


Загальні правила державної реєстрації юридичних осіб в Україні.

Загальні правила державної реєстрації юридичних осіб визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», нормами Цивільного та Господарського процесуального кодексів України.

Особливості створення окремих установ та організацій визначається відповідними законами щодо цих організацій, перелік яких детально наведений в попередньому розділі.

Можливість надання статусу «неприбуткової» для установи чи організації визначна в одному законодавчому акті – в статті 157 Податкового кодексу України, у відповідності до якого організація включається державною податковою службою до реєстру неприбуткових установ та організацій.

Отже, наведемо перелік критеріїв за якими згідно норм Податкового кодексу України за організаціями визначається статус «неприбуткових» для їх включення в реєстр неприбуткових установ та організацій з відповідними коментарями.

Неприбутковими установами та організаціями є такі внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій:

1) усі такі, що утримуються виключно за рахунок коштів відповідних бюджетів органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створеними ними установи або організації;

2) створені у порядку, визначеному законом, для провадження виключно благодійної діяльності – благодійні фонди і благодійні організації;

3) громадські організації, які створені виключно згідно із відповідним спеціальним законом про такі організації, з метою надання:

– реабілітаційних послуг;

– фізкультурно-спортивних послуг для інвалідів (дітей-інвалідів);

– соціальних послуг;

– правової допомоги;

– провадження екологічної діяльності;

– провадження оздоровчої діяльності;

– провадження аматорської спортивної діяльності;

– провадження культурної діяльності;

– провадження просвітньої діяльності;

­– провадження освітньої діяльності;

– провадження наукової діяльності;

4) творчі спілки;

5) політичні партії;

6) громадські організації інваліді;

7) спілки громадських організацій інвалідів та їх місцеві осередками;

8) виключно такі, яким надається підтримка держави науково-дослідні установи, внесені до Державного реєстру наукових установ;

9) виключно такі, яким надається підтримка держави, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ;

10) заповідники, музеї та музеї-заповідники;

11) кредитні спілки, створені в порядку, визначеному відповідним законом;

12) пенсійні фонди, створені в порядку, визначеному відповідним законом;

13) спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, створені для представлення інтересів засновників (членів, учасників) – виключно такі, що утримуються лише за рахунок внесків своїх засновників (членів, учасників) та не провадять господарську діяльність, за винятком отримання пасивних доходів ( щодо «пасивних доходів» див. примітку наприкінці цього переліку);

14) житлово-будівельні кооперативи;

15) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку;

16) релігійні організації, зареєстровані в порядку, передбаченому законом;

17) професійні спілки;

18) об'єднання професійних спілок;

18) організації профспілок;

19) організації роботодавців;

20) об’єднання організацій роботодавців;

21) інші, ніж визначені вище, юридичні особи, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів, за якими вони створені.

Примітка: до пасивних доходів неприбуткових організацій пунктом 14.1.268 Податкового кодексу України віднесені доходи,  отримані   у   вигляді процентів,  дивідендів,  страхових виплат і відшкодувань,  а також роялті. Поняття «роялті» визначено в пункті 14.1.225 цього ж Кодексу: роялті - будь-який платіж,  отриманий як винагорода за користування або за надання  права  на  користування  будь-яким авторським   та   суміжним  правом  на  літературні  твори,  твори мистецтва або науки,  включаючи комп'ютерні програми,  інші записи на  носіях  інформації,  відео- або аудіокасети,  кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення,  будь-яким патентом,   зареєстрованим   знаком   на   товари   і  послуги  чи торгівельною  маркою,  дизайном,  секретним  кресленням,  моделлю, формулою,   процесом,  правом  на  інформацію  щодо  промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Не вважаються роялті платежі за отримання вказаних об'єктів у  володіння  або розпорядження чи власність  особи  або,  якщо  умови  користування такими  об'єктами  власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об'єкта  власності  або оприлюднити  (розголосити)  секретні креслення,  моделі,  формули, процеси,  права на інформацію щодо промислового,  комерційного або наукового  досвіду  (ноу-хау),  за  винятком  випадків,  коли таке оприлюднення   (розголошення)    є    обов'язковим    згідно    із законодавством України.

Статутні   документи  неприбуткових  організацій  повинні  містити вичерпний  перелік  видів  їх  діяльності,  які  не   передбачають одержання  прибутку  згідно  з  нормами  законів,  що регулюють їх діяльність.

Про особливості оподаткування окремих видів неприбуткових організацій буде відзначено у відповідних розділах щодо кожної з них.


Критерії віднесення установ та організацій до числа неприбуткових. Загальні норми щодо оподаткування неприбуткових організацій.

Неодмінними умовами, без додержання яких організацію не може буди включено до реєстру неприбуткових установ та організацій, є наявність в її установчих документах наступних норм:

1) у разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховані до доходу бюджету, якщо інше не передбачено законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

2) має бути вичерпним перелік видів її статутної діяльності. Порушенням цієї вимоги також вважається використання звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом, зокрема, для провадження господарської діяльності. Кошти та майно, використані не за цільовим призначенням, вважаються доходом і підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо доходи неприбуткових організацій, що за законом звільнені від оподаткування, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, доходи з яких звільнені від оподаткування, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, що зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів. При цьому сума амортизаційних відрахувань не враховується.

Ставка податку на прибуток з таких доходів відповідно до п.151.1 ст.151 та п.10 розділу Прикінцеві положення Податкового кодексу України становить:

– з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки;

– з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток;

– з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків;

– з 1 січня 2014 року - 16 відсотків.

Від оподаткування податком на прибуток звільняються доходи органів державної влади України, органів місцевого самоврядування та створених ними установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, отримані у вигляді:

1) коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

2) пасивних доходів;

3) коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від ведення їх основної діяльності, в тому числі доходи бюджетів від одержання активів іншої ліквідованої неприбуткової організації;

4) дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін.

Від оподаткування звільняються доходи кредитних спілок та пенсійних фондів, отримані у вигляді:

1) коштів, які надходять до кредитних спілок або пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законом;

2) доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань;

3) дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються їм або через них їх одержувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Від оподаткування звільняються доходи інших юридичних осіб, діяльність яких не передбачає отримання прибутку , отримані у вигляді:

1) разових або періодичних внесків, відрахувань засновників і членів;

2) коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від провадження їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів;

3) дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевих бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Від оподаткування звільняються доходи спілок, асоціацій та інших об'єднань юридичних осіб, створених для представлення інтересів засновників (членів, учасників), що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників (членів, учасників) та не провадять господарську діяльність, за винятком отримання пасивних доходів

– разових або періодичних внесків засновників і членів;

– пасивних доходів;

– дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Від оподаткування звільняються доходи релігійних організацій, отримані у вигляді:

– коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

– будь-яких інших доходів від надання культових послуг, а також пасивних доходів.

Від оподаткування звільняються доходи житлово-будівельних кооперативів та об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, отримані у вигляді:

– внесків, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів.

Від оподаткування звільняються доходи професійних спілок, їх об'єднань та організацій профспілок, а також організацій роботодавців та їх об'єднань, отримані у вигляді:

– вступних, членських та цільових внесків,

– відрахувань коштів підприємств, установ і організацій на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу,

– безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань і

– пасивних доходів, а також

– вартість майна та послуг, отриманих первинною профспілковою організацією від роботодавця згідно з положеннями колективного договору (угоди), з метою забезпечення умов діяльності такої профспілкової організації відповідно до статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Отримані у вигляді коштів як третейський збір від оподаткування доходи наступних неприбуткових організацій, при яких утворені та діють постійно діючі третейські:

– при всеукраїнських громадських організаціях;

– при всеукраїнських організаціях роботодавців;

– при фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях професійних учасників ринку цінних паперів;

– при торгово-промислових палатах;

– при всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, при Центральній спілці споживчих товариств України;

– при об'єднаннях, асоціаціях суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, у тому числі банків.

Доходи або майно будь-яких неприбуткових організацій не підлягають розподілу між їх засновниками, учасниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника, учасника або члена такої неприбуткової організації, її посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи), за винятком:

– кредитних спілок,

– пенсійних фондів,

– органів державної влади України, органів місцевого самоврядування та створених ними установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Доходи органів державної влади України, органів місцевого самоврядування та створених ними установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ та реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) для утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (у тому числі фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо за наслідками звітного (податкового) року доходи, зараховані до кошторису для утримання зазначених організацій, перевищують суму визначених кошторисом витрат, сума перевищення враховується у складі кошторису наступного року.

При цьому із суми перевищення доходів над витратами зазначених неприбуткових організацій податок за вищевказаними ставками не сплачується.

Перелік платних послуг, які можуть надаватися зазначеними закладами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Доходи кредитних спілок та пенсійних фондів розподіляються виключно між їх учасниками в порядку, встановленому відповідним законом.

У разі, якщо доходи інших юридичних осіб, діяльність яких не передбачає отримання прибутку, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, крім:

1) разових або періодичних внесків, відрахувань засновників і членів;

2) коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від провадження їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів;

3) дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевих бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін, –

на кінець першого кварталу року, що настає за звітним, перевищують 25 відсотків загальних доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок із нерозподіленої суми прибутку за вищевказаною ставкою, до суми такого перевищення.

Внесення до бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами першого кварталу року, що настає за звітним, у строки, встановлені для інших платників податку.

Неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, що зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів, у разі, якщо неприбуткова організація отримує дохід із джерел, інших, ніж ті, що підлягають звільненню від оподаткування.

У підрахунку суми перевищення доходів над витратами згідно вказаного порядку сума амортизаційних відрахувань не враховується.

Право неприбуткової організації на користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток виникає після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ органами державної податкової служби в порядку, встановленому законодавством.

У разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховані до доходу бюджету, якщо інше не передбачено законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (професійних спілок, їх об'єднань та організацій профспілок, а також організацій роботодавців та їх об'єднань в частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій із Реєстру неприбуткових організацій та установ і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Кодексу та інших законодавчих актів про неприбуткові організації встановлений наказом Державної податкової адміністрації України від 24 січня 2011р. № 37 «Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій» та Наказом Державної податкової адміністрації України вiд 31.01.2011 № 56 «Про затвердження форми та Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій».

 До порушень також належить використання звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом, зокрема, для провадження господарської діяльності. Кошти та майно, використані не за цільовим призначенням, вважаються доходом і підлягають оподаткуванню за вищевказаною ставкою. Рішення центрального органу державної податкової служби можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Термін «державні послуги» слід розуміти як будь-які платні послуги, обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством та які надаються фізичним чи юридичним особам органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами і організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. До розуміння терміна «державні послуги» не включаються податки, збори (обов'язкові платежі), визначені цим Кодексом.

Під терміном «основна діяльність» слід розуміти діяльність неприбуткових організацій, яка визначена для них як основна законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, у тому числі з надання реабілітаційних та фізкультурно-спортивних послуг для інвалідів (дітей-інвалідів), благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх, соціальних та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди та інші подібні організації). До «основної діяльності» також включається продаж неприбутковою організацією товарів, виконання робіт, надання послуг, які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг є нижчою від звичайної або якщо така ціна регулюється державою.

До основної діяльності не включаються операції з надання товарів, виконання робіт, надання послуг особам, іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій:

– кредитних спілок,

– пенсійних фондів,

– інших, ніж визначені в підпункті "б" цього пункту, юридичних осіб, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів.

Статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність.

СТАТУС ГРОМАДСЬКИХОРГАНІЗАЦІЙ

Основним нормативно-правовим актом, що регулює порядок утворення і діяльності громадських організацій в Україні є Закон України від 16 червня 1992 року № 2460-ХІІ  «Про об’єднання громадян» (далі – Закон про об’єднання громадян). Згідно цього закону  громадські організації можуть утворюватися із місцевим, всеукраїнським та міжнародним  статусом залежно від того, на яку територію поширюється діяльність організації.

Закон встановлює такі критерії визначення статусу громадської організації:

• До місцевих об’єднань належать об’єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону;

• Всеукраїнськими є ті об’єднання громадян, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцевіо середки у більшості її областей;

• Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

Вибір статусу майбутньої організації має велике значення, оскільки від цього

залежить:

− по-перше, який орган здійснюватиме реєстрацію цієї організації;

− по-друге, перелік документів, який необхідно буде подати реєєструючому органу.

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ГРОМАДСЬКИХОРГАНІЗАЦІЙ

Легалізація об’єднань громадян є обов’язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації абоповідомлення про заснування. Принципова відмінність між цими двома способами легалізації полягає в тому, що у разі реєстрації об’єднання громадян набуває статусу юридичної особи, а в разі повідомлення про заснування – ні і, відповідно, не може виступати учасником цивільно-правових відносини від свого імені, виступати в суді, мати банківський рахунок, печатку та інші атрибути, необхідні для повноцінної діяльності.

Органи, що здійснюють легалізацію громадських організацій:

• всеукраїнських та міжнародних – Департамент легалізації та регулювання  діяльності бюро кредитних історій Міністерства юстиції України;

• місцевих громадських організацій, а також місцевих осередків всеукраїнських та міжнародних об’єднань громадян – Головне управління юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські,  районні, районні в містах Києві та Севастополі управління юстиції, виконавчі  комітети сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

У разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом. Наприклад, якщо діяльність громадської організації поширюється на територію міста Києва та Київської області, її легалізацію не може здійснити ані управління юстиції в м. Києві, ані управління юстиції в Київській області.

Відповідно, для її легалізації слід звертатися безпосередньої до Міністерства юстиціїУкраїни як вищестящого органу.

РОЗМІРИЗБОРУЗА РЕЄСТРАЦІЮГРОМАДСЬКОЇОРГАНІЗАЦІЇ

Постановою Кабінету Міністрів від 26 лютого 1993 р. N 143 «Про порядок справляння і розміри збору за реєстрацію об'єднань громадян» установлено такі розміри збору зареєстрацію об’єднань громадян:

 • всеукраїнських - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• міжнародних - 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і 250 доларів США (за наявності ліцензії Національного банку) або еквівалент цієї суми у  валюті України за офіційним обмінним курсом Національного банку на час  сплати;  • місцевих об’єднань громадян, а також місцевих осередків зареєстрованих  всеукраїнських і міжнародних об’єднань громадян:

- o міжобласних, обласних, київських і севастопольських міських - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- міжрайонних, районних, міських, сільських, селищних - 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

За реєстрацію громадських організацій інвалідів, осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, розмір збору знижується на 50 відсотків.

Дитячі громадськіорганізації та професійні спілки від сплати реєстраційного збору звільняються. Реєстрація змін, що вносяться до статутних документів об’єднань громадян, також проводиться безоплатно.

Постанова надає право органам, що здійснюють реєстрацію об’єднань громадян, знижувати розмір збору, але не більш як на 50 відсотків, проте не вказує в якому порядку і на яких підставах така знижка може надаватися, тож навряд чи це положення може бути застосоване.


ДОКУМЕНТИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Для місцевих організацій:

 1. Нотаріально посвідчена заява засновників громадської організації (Зразок №1)

 Примітка. Таких засновників згідно законодавства має бути як мінімум 3, заява повинна  бути обов’язково засвідчена нотаріально.

 2. Протокол установчого з’їзду (конференції) або загальних зборів (зразок №2)

Примітка 1. Засновники самостійно можуть обрати одну з запропонованих назв – установчий з’їзд, конференція або загальні збори.

Примітка 2. В ході установчого з’їзду обов’язково мають бути розглянуті наступні питання:

- про ухвалення рішення про створення організації, про затвердження статуту  організації;

- про обрання керівних органів організації. Бажано також включити до порядку  денного питання про повноваження на здійснення реєстрації організації. Це дозволить   вказаним в протоколі особам без будь-яких довіреностей засновників здійснювати всі   необхідні реєстраційні дії.

Рішення, ухвалені з усіх питань порядку денного обов’язково мають бути зафіксовані в протоколі.

Примітка 3. Протокол підписується лише головою та секретарем з’їзду, обраними на початку з’їзду, решта учасників не залишають своїх підписів. Підписи голови і секретаря в протоколі НЕ потребують нотаріального посвідчення.

 3. Статут організації, затверджений установчим з’їздом (в якості зразка наводимо  Статут Міжнародної громадської організації «Українська Громада»).

 Примітка 1. Статут обов’язково подається в двох примірниках з підписами керівника  організації на титульній сторінці кожного з примірників.

 Примітка 2. Можна також подати 3-5 додаткових примірників Статуту, які після реєстрації  будуть повернені організації з відміткою органу реєстрації та прирівнюватимуться до  нотаріально посвідчених.

 4. Відомості про засновників об’єднання громадян (Зразок №4)

 Примітка. Тут надаються відомості про тих осіб, які вказані в заяві як засновники  громадської організації.

 5. Відомості про склад керівництва центральних статутних органів (Зразок №5).

Примітка. Тут надаються відомості про тих осіб, які були обрані до керівних органів  організації вході установчого з’їзду.

 6. Документ про сплату реєстраційного збору.

 Примітка. Як правило це корінець банківської квитанції. Реквізити для перерахування збору за реєстрацію громадської організації можна дізнатися або в самому реєєструючому органі, або у відповідному територіальному управлінні державного казначейства. Увага!  Документ подається реєєструючому органу в оригіналі, тому бажано зробити і залишити  для себе декілька копій.

 7. Гарантійний лист власника приміщення, в якому знаходитиметься офіс організації  (якщо офіс знаходитиметься в нежитловому приміщенні) (Зразок №6) або  Довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб  за формою 3 і письмова згода всіх повнолітніх осіб, зареєстрованих в даному  приміщенні, на розміщення в ньому керівних органів громадської організації.

 Примітка. Довідка за формою 3 видається у паспортному столі за місцем проживання.

Письмова згода повнолітніх осіб, зареєстрованих в приміщенні, оформлюється в довільній формі.

 8. Копія документу, що підтверджує право власності на приміщення.

Примітка. Таким документом може бути договір купівлі-продажу квартири, свідоцтво про  право власності, свідоцтво про право на спадщину і т.п.

Для реєстрації всеукраїнської громадської організації додатково надаються наступні документи:

 1. Протоколи загальних зборів місцевих осередків громадської організації в як мінімум 14 адміністративно-територіальних одиницях України (Зразок №7).

Примітка 1. Як вже зазначалося вище, згідно діючого законодавства всеукраїнською  визнається організація, яка має місцеві осередки в більшості областей України (АРК, міста  Київ та Севастополь при цьому прирівнюються до областей), тобто в більшості з 27  адміністративно-територіальних одиниць, що, відповідно, становить 14. Наявність таких  осередків підтверджується протоколами загальних (установчих) зборів, відповідно,  обласних, Київського та Севастопольського міських осередків, а також місцевого осередку  в АРК.

Примітка 2. Так само, як і для заснування громадської організації, для заснування її  місцевого осередку потрібно як мінімум 3 особи. Кожна з цих осіб повинна бути  зареєстрована на території адміністративно-територіальної одиниці, в якій створюється  місцевий осередок. Наприклад, людина не може бути зареєстрованою в Києві і виступати  засновником Донецького обласного осередку організації.

Примітка 3. В ході загальних зборів місцевого осередку обов’язково мають бути  розглянуті наступні питання: про заснування осередку організації і визначення його  місцезнаходження; про підтримку її Статуту, про обрання керівника осередку (а також  інших посадових осіб в разі необхідності); про обрання делегата (-ів) для участі в  установчому з’їзді організації на всеукраїнському рівні.

Примітка 4. В якості місцезнаходження осередку організації зазвичай подається адреса реєстрації (домашня адреса) керівника або іншої посадової особи осередку.

Примітка 5. Протоколи підписуються лише головами та секретарями загальних  (установчих) зборів, решта учасників зборів не залишають своїх підписів. Підписи в  протоколах НЕ потребують нотаріального посвідчення.

 Примітка 6. Паспортні чи будь-які інші особисті дані засновників місцевих осередків  реєструючими органами зазвичай не вимагаються, тому достатньо мати лише їхню адресу реєстрації та контактні телефони.

2. Дані про місцеві осередки, оформлені у вигляді таблиці (Зразок №8).

Примітка. В таблиці має бути наведена вся дійсна контактна інформація керівників осередків, оскільки представники реєструючого органу можуть захотіти зв’язатися із ними  для перевірки наведеної в протоколах інформації.

Для реєстрації міжнародної громадської організації додатково до всіх вище перерахованих подаються наступні документи:

 1. Заява від іноземця (громадянина іншої країни) про його готовність поширювати  діяльність організації на території країни, громадянином якої він є (Зразок №9).

Примітка. Заява від іноземця має бути нотаріально посвідчена. Найкращий варіант – це оформити таку заяву під час перебування іноземеця в Україні. В цьому випадку заява  буде складена українською мовою, засвідчена українським нотаріусом і не потребуватиме  жодних інших підготовчих дій для її подання до Мінюсту. Якщо ж такої можливості немає,  то іноземцю доведеться складати і посвідчувати заяву в своїй країні, легалізовувати її,  пересилати в Україну, а вже в Україні її потрібно буде перекладати на українську мову і засвідчувати переклад.

ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ СТАТУТУ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

 1. При підготовці статуту організації не слід забувати, що Закон про об’єднання  громадян містить певні вимоги до його змісту, а саме, встановлює, що статут  повинен містити:

- назву об’єднання громадян (повну, а також скорочену), його статус та

- юридичну адресу;

- мету та завдання об’єднання громадян;

- умови і порядок прийому в члени об’єднання громадян, вибуття з нього;

- права і обов’язки членів (учасників) об’єднання;

- порядок утворення і діяльності статутних органів об’єднання, місцевих осередків та їх повноваження;

- джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна об’єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та  іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;

- порядок внесення змін і доповнень до статутного документа об’єднання;

- порядок припинення діяльності об’єднання і вирішення майнових питань, пов’язаних з його ліквідацією.

 2. Формулювання мети діяльності організації.

Формулювання мети діяльності громадської організації часто викликає суперечки  із реєструючими органами. Ст. 3 Закону про об’єднання громадян визначає, що  «громадська організація – це об’єднання громадян для задоволення та захисту  своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів». Де-факто ви можете створювати  громадську організацію, наприклад, для того, щоб об’єднати зусилля окремих  ініціативних груп в підтримці розвитку української культури на території Донбасу,  але де-юре представники реєструючого органу навряд чи дозволять вам  зафіксувати таку мету в статуті організації. Ґрунтуючись на вище наведеному  законодавчому положенні в більшості випадків вони будуть вимагати, щоб в меті  обов’язково було присутнє формулювання закону «для задоволення та захисту  законних інтересів своїх членів». В протилежному випадку реєструючий орган  може зробити висновок, що сформульована вами мета суперечить закону.

3. Розпорядження майном і здійснення права власності організації.

 Стаття 23 Закону про об’єднання громадян визначає, що право власності  об'єднання громадян реалізують їх вищі статутні органи управління, тобто  загальні збори (з’їзд, конференція тощо). На практиці це означає, що для того,  щоб організації здійснити, наприклад, закупівлю паперу або виплату заробітної  платні або будь-які інші дії із грошовими коштами чи іншим майном, необхідно  щоразу скликати загальні збори і отримувати їх рішення. Звичайно, що така система роботи є абсурдною. Щоб уникнути цього і залишатись в межах закону в  статуті можна зафіксувати положення згідно якого, наприклад, загальні збори  делегують функції з господарського управління майном організації президенту  (правлінню, виконавчому директору тощо). Це дозволить вказаним особам на  законних підставах здійснювати поточне розпорядження грошовими коштами та  майном організації.

4. Джерела надходження коштів.

Для того, щоб уникнути суперечок та непорозумінь із податковими органами,  визначаючи в статуті можливі джерела надходження коштів в організацію,  бажано повністю керуватися (скопіювати) положення п. 7.11.3 Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств», який визначає, які саме кошти  звільняються від оподаткування. При цьому в статуті важливо зазначити, що  добровільні пожертви також включають і всі види членських внесків (вступні,  цільові, благодійні, щорічні та ін.)

5. Найменування організації іноземною мовою.

Досить часто практикується фіксувати в статуті організації її повне та скорочене  найменування не тільки українською, але й декількома іноземними мовами, наприклад, російською та англійською. Окремі територіальні органи Міністерства  юстиції вимагають при цьому надати нотаріально посвідчений переклад назви  організації іноземною мовою, щоб переконатися, що переклад коректний і не  містить в собі нічого протизаконного чи аморального. Насправді така вимога  працівників Міністерства юстиції не є законною, адже Постановою Кабінету  Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 140 «Про затвердження Положення про  порядок легалізації об’єднань громадян» передбачено вичерпний перелік  документів, які надаються громадською організацією для проведення державної  реєстрації і нотаріально посвідчений переклад найменування організації до цього  переліку не входить, а відтак ніхто не має права вимагати у вас його надання. В  такій ситуації кожен має зробити власний вибір: або довго сперечатися із  реєструючим органом і доводити, що його вимога протизаконна, або витратити  незначну кількість часу та грошей і надати цей переклад.


ПОСТРЕЄСТРАЦІЙНІ ПРОЦЕДУРИ

Легалізація громадської організації органами Міністерства юстиції є важливим іскладним, але не єдиним етапом реєстрації громадської організації. Для її повноцінного функціонування як юридичної особи потрібно здійснити ще низку процедур, зокрема:

1. Внесення відомостей про організацію до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій (ЄДРПОУ) і отримання Свідоцтва про  державну реєстрацію.

Після ухвалення Мін’юстом або його територіальними органами рішення про  легалізацію громадської організації, її керівник має надати органам Мін’юсту  заповнену Форму N 1 - реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи. Мін’юст передає цю картку державним реєстраторам за місцем знаходження організації, вони вносять відомості про організацію до ЄДРПОУ і направляють органам Мін’юсту Свідоцтво про державну реєстрацію організації, і вже Мін’юст видає це Свідоцтво керівнику організації або уповноваженій ним особі. Ця процедура в  середньому триває від двох тижнів до місяця.

2. Постановка на облік в органах Державної податкової адміністрації.

Як правило, інформація про реєстрацію нової юридичної особи передається  державними реєстраторами податковим органам автоматично після внесення  відомостей про організацію до ЄДРПОУ. Факт взяття організації на облік як  платника податків підтверджується довідкою 4-ОПП, що надсилається  податковим органом за офіційним місцезнаходженням організації протягом 3-х  днів з моменту постановки на облік. Дуже важливо отримати цей документ,  оскільки якщо довідка 4-ОПП буде з певних причин повернена поштою до  податкових органів з відміткою про відсутність організації за вказаною адресою  (наприклад, організація ще не встигла розмістити свою вивіску в будівлі і  листоноша через це не знайшов її і не передав конверт із довідкою), інформація  про це буде передана податковій міліції для проведення перевірки, що є  тривалим, складним і неприємним процесом.

3. Постановка на облік в Пенсійному фонді, Фонді соціального страхування на випадок безробіття, Фонді соціального страхування з тимчасової  втрати працездатності, Фонді соціального страхування від нещасних  випадків на виробництві та професійних захворювань.

Інформація про реєстрацію організації до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування також передається автоматично, але не завжди ці  фонди автоматично надсилають організації свідоцтва/повідомлення про взяття її  на облік. В більшості випадків за такими документами керівник організації або  вповноважена особа має з'явитися особисто. Оптимальний варіант тут –  зателефонувати до відповідних територіальних відділень цих фондів і уточнити  як саме ними здійснюється видача свідоцтв/повідомлень про постановку на  облік.

4. Отримання Довідки Державного комітету статистики.

Для отримання такої довідки слід звернутися до управління Державного комітету статистики за місцезнаходженням організації.

5. Виготовлення печатки.

 Послуги з виготовлення печаток сьогодні надає велика кількість підприємств,  тому єдине, що необхідно тут зробити – це обрати підрядника, погодити з ним  ескіз печатки і оплатити послуги. Слід пам'ятати, що отримати печатку може  лише керівник організації або особа, вповноважена на це статутом або  відповідною довіреністю. Тому якщо керівник не може самостійно з’явитись для  отримання печатки, необхідно заздалегідь потурбуватись про виготовлення  нотаріально посвідченої довіреності від імені організації на отримання печатки.

6. Відкриття банківського рахунку.

Для відкриття рахунку банку зазвичай необхідно надати наступний перелік документів:

• Нотаріально посвідчені картки з відбитками печатки організації та  зразками підписів осіб, яким надається право першого і другого підписів  банківських документів (в 2-х екземплярах);

• Нотаріально посвідчена копія статуту;

• Копія свідоцтва про державну реєстрацію;

• Копію документа, що підтверджує взяття організації на податковий облік (довідка 4-ОПП);

• Копію документа, що підтверджує реєстрацію організації як платника соціальних страхових внесків до Фонду соціального страхування від  нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України;

• Копію повідомлення про взяття на облік в Пенсійному фонді України;

• Копії протоколу загальних зборів (вищого органу управління організації),

наказу або іншого документу, що підтверджує призначення на посаду керівника організації та інших осіб, яким буде надано право першого або  другого підпису банківських документів;

• Копію Довідки з Державного управління статистики;

• Копії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційного номеру осіб, яким надано право першого і другого підпису банківських документів.

Даний перелік може незначним чином варіюватися залежно від вимог кожного конкретного банку.

7. Отримання рішення про присвоєння організації коду неприбутковості.

Для того, щоб звільнити кошти, які надходять громадській організації для здійснення її суспільної діяльності, від оподаткування, громадській організації  необхідно отримати рішення податкового органу про визнання її неприбутковою і  присвоєння відповідного коду неприбутковості. Порядок та умови присвоєння  кодів неприбутковості, а також їх перелік визначається Наказом Державної  податкової адміністрації України від 03 липня 2000 р. №355 «Про затвердження  порядку визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій)».

Зазвичай громадським організаціям присвоюється код неприбутковості 006.

 Для отримання такого коду до податкового органу за місцезнаходженням  організації подається заява, а також нотаріально посвідчені копії статуту,  свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію громадської  організації Міністерством юстиції України. Податковий орган перевіряє ці  документи і за відсутності підстав вважати, що організація була створена з метою  отримання прибутку, ухвалює рішення про присвоєння організації коду  неприбутковості протягом 10-ти днів з моменту надходження документів на його  розгляд.

ТРИВАЛІСТЬ ПРОЦЕДУРИ РЕЄСТРАЦІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Відповідно до Закону про об’єднання громадян заява про реєстрацію місцевоїгромадської організації розглядається у 3-денний строк з дня надходження документів. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення.

Заява про реєстрацію всеукраїнської та міжнародної громадської організації розглядається протягом одного місяця. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово в 10-денний строк.

Таким чином, реєстрація в органах Міністерства юстиції (з урахуванням часу очікування офіційної відповіді) місцевої громадської організації вимагатиме не більше тижня, реєстрація всеукраїнської та міжнародної організації – не більше 1,5 місяця.

Слід пам’ятати, що засновники громадської організації вбудь-який момент до ухвалення  органами Міністерства юстиції рішення щодо реєстрації чи відмови в реєстрації  громадської організації можуть відкликати подані документи з метою їх доопрацювання,  подавши відповідну заяву до реєструючого органу. При повторному поданні документів  до органів міністерства юстиції їх розгляд знову буде здійснюватися протягом місяця.

Що стосується постреєстраційних процедур, то вони можуть тривати від двох місяців до півроку. Це слід враховувати, розпочинаючи роботу над створенням і реєстрацією громадської організації.

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ В МІН’ЮСТІ. ОТРИМАННЯ ДОДАТКОВОЇІНФОРМАЦІЇ

 Додаткову інформацію з питань легалізації громадських організацій можна отримати на сайті Міністерства юстиції України за посиланням http://minjust.gov.ua/0/11719, а також щочетверга (консультаційний день) в самому Міністерстві юстиції на особистому прийомі або за телефонами 8(044)271-17-05, 8(044)271-16-98. В інші дні співробітники Міністерства консультацій не надають.  

Одесситы-жители поселка "Сахарный" не сегодня-завтра могут оказаться без крыши над головой. 
24.04.2012г. Телеканал "Круг". Ирина Мунтян.

Юрист Сергей Золотопуп, житель поселка Надежа Мошняга.

semejnoe pravo

Семейное право Украины. 
Видеоурок - презентация.

Бесплатный видео-урок

Бесплатный видеоурок

Logo VP

 


remont obuvi